Спопелі́ти від со́рому — дуже засоромитися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спопеліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
спопелілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
спопеління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
спопелілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до спопеліти. •• Спопелі/лий се/рцем душевно спустошений, байдужий до всього через великі страждання, тяжкі умови життя … Український тлумачний словник
спопеління — я, с. Дія і стан за знач. спопеліти … Український тлумачний словник
згоріти — I = згоряти, згорати (знищитися вогнем), спалитися, спалюватися; прогоріти, прогоря[а]ти, перегоріти, перегоря[а]ти, вигоріти, вигоря[а]ти, спопеліти (до кінця, до останку) Пор. горіти II ▶ див. гаснути I, умерти … Словник синонімів української мови
